|
Богдан КУК: «Лисинецький житловий масив не буде повторенням Сихова»
2007-03-12 17:15:58
Під Львовом розпочнеться будівництво нового житлового масиву. Найближчим часом у Лисиничах, що розташовані під Львовом за Глинянським трактом, має розпочатися будівництво нового житлового масиву.
За розробленою схемою планування житлового масиву “Лисиничі” на площі
129,2 га можна збудувати понад 900 тисяч кв. м житла і розселити більш
як 41 тисячу мешканців. Ідея зведення нового Сихова належить депутатам
обласної ради: у такий спосіб вони сподіваються частково вирішити
проблему з житлом та вплинути на динаміку цін на житло у Львові.
Детальніше про це (і не тільки) розповідає заступник голови постійної
депутатської комісії з питань архітектури та будівництва Львівської
обласної ради Богдан КУК.
- Пане депутате, розкажіть, будь ласка, детальніше про проект.
- Останні мікрорайони, які розбудовувалися у Львові, – це Рясне-2 і
Сихів. Першим збудованим за роки незалежності України житловим
комплексом будуть власне Лисиничі. Ця ділянка наразі розташована за
межами міста, але ми говоримо про те, що розбудовується саме Львів. Бо
місто має розширюватися за рахунок сусідніх населених пунктів. На
першому етапі йдеться про виділення 32 га землі. Але в перспективі
йтиметься про розширення цієї площі. Над цим проектом працює управління
архітектури Львівської облдержадміністрації. Цей проект має великий
плюс для інвестора, оскільки йому не доведеться зіштовхуватися з
традиційними проблемами з експертизами та документацією.
- На цю земельну ділянку буде оголошено аукціон чи забудовника визначатимуть на конкурсній основі?
- Цього року має бути проведено конкурс. Кілька будівельних компаній, в тому числі київська, вже зацікавилися проектом.
- Чи залучатимуть до конкурсу іноземні компанії? Побутує думка, що вони можуть будувати дешевше і якісніше, ніж українські.
- Українські компанії, особливо київські, насправді є дуже потужними.
Не впевнений, що якась західна фірма зможе з ними конкурувати.
- З одного боку, потужні, з іншого – дорогі. Іншими словами, західна фірма може конкурувати в ціновому вимірі.
- Правила гри на сьогоднішньому будівельному ринку такі, що більший
доступ мають вітчизняні будівельні компанії. Хоча, якщо з’явиться
інвестор із Заходу, це, безперечно, вплине на ціни. До речі, були
пропозиції розбити цю земельну ділянку на декілька територій і їх
віддати під будівництво кільком компаніям. Але я особисто схиляюся до
думки, що має бути один інвестор, щоб потім було з кого спитати за
реалізацію цілісного комплексу.
- Частина будівельників вважає, що землю під будівництво слід надавати
їм в оренду, оскільки після будівництва вартість купленої землі
закладається в вартість помешкань, які купують люди. У Лисиничах землю
даватимуть в оренду чи продаватимуть?
- Ми обговорювали це питання і зійшлися на тому, що землю треба
віддавати в оренду. Це по-перше. По-друге, я особисто проти того, щоб
20 відсотків житла будівельники віддавали містові. Бо вартість цих
помешкань будівельники теж закладають у вартість квартир, які купують
люди. У такий спосіб місто вирішує свої проблеми за рахунок львів’ян.
- У мікрорайонах типу Сихова є проблеми. Це, по-перше, стандартні
будинки-коробки, які схожі між собою мов близнюки. І по-друге – це
транспортна проблема.
- Житловий масив у Лисиничах не буде повторенням Сихова. Львів – дуже
естетичне місто, його краса створює певну комфортну атмосферу, бажання
тут жити. Сихів будували дуже функціонально, без урахування соціальних
факторів. І справа не тільки в типовості будинків, швидше - в емоційній
відірваності від автентичного Львова. В місті, як відомо, відстані
вимірюються не кілометрами, а хвилинами – скільки часу потрібно, щоб
дістатися з одного району в інший. Очевидно, всі ці речі треба брати до
уваги при відборі проекту забудови. І ще одна відмінність. Сихів
будувався в епоху дешевих енергоносіїв. Зараз інший час. У новому
районі будинки будуть збудовані за сучасними технологіями. Йдеться
передовсім про енергозаощадження. Іншими словами, люди платитимуть за
тепло значно менше, оскільки за рахунок нових технологій споживатимуть
набагато менше тепла. Більше того, важливо вирвати мешканця з рабської
залежності від єдиного постачальника тепла. Треба передбачити
можливість кілька конкурентних способів опалення: централізоване
теплопостачання або індивідуальні системи обігріву, в т.ч. електричні.
- Якщо почнеться будівництво, то в кілька разів більше буде
завантажений тракт Глинянський. Чи є якісь пропозиції щодо вирішення
транспортної проблеми?
- Як я вже казав, інтеграція цього житлового масиву у місто передбачає
психологічно комфортне сполучення з центром Львова. Передовсім треба
буде розширювати дорогу. Це по-перше. Частину проблеми вирішить кільце
навколо Львова. Це по-друге. По-третє, заплановано підведення частини
доріг за рахунок інвестора.
- Які ще є біля Львова перспективні для масових житлових забудов ділянки?
- Передовсім Зимна Вода. Зараз уже розробляється документація щодо
розширення селища. Вона включає в себе вивчення ґрунтів, на яких у
перспективі можна буде будувати житло. Це дуже важливо, тому що на
перший погляд придатна для забудови земля після експертизи може
виявитися на 80 відсотків непридатною для будівництва. Думаю, на це
потрібно буде 2-3 роки.
- Ці всі розбудовні плани закладено в план розвитку міста?
- На скільки мені відомо, планів розбудови міста з ініціативи міської
влади на сьогодні не існувало. Існували лише точкові плани щодо
місцезнаходження дитячого майданчика чи окремих будинків. Але такі
точкові плани не вирішують проблеми в цілому. Львову давно пора
розширятися. Чернівці, маючи населення 400 тис., займають вдвічі
більшу, ніж Львів, площу. Приблизно однаковий за населенням Краків
займає у кілька разів більшу територію, ніж Львів. У Тернополі під таку
забудову житлового масиву віддали одразу 50 га землі, що частково
вирішило проблему з помешканнями у місті, в Хмельницькому – 65 га.
- Скільки коштують бажання сільських рад допомогти місту розширитися? Що вони хочуть взамін?
- Ми розглядали пропозиції Зимної Води і Рудного. Вони не мають ані
каналізації, ані центрального водопостачання, не мають очисних споруд.
Вони хочуть такі умови. Однією з умов для інвестора у Лисиничах має
стати будівництво школи для Лисинич. Зрештою, насправді усі хочуть жити
в місті.
- Скільки часу буде потрібно на будівництво масиву у Лисиничах?
- Якщо взяти Лисиничі як об’єкт, що розбудовується, то йому для цього
потрібно буде 6-8 років. Думаю, це будівництво допоможе вирішити кілька
соціальних проблем у місті. На сьогодні уже існує план знесення
застарілого житла. Я маю на увазі аварійні “хрущовки”. Крім того, в нас
багато будинків-пам’яток архітектури, які є аварійними. Люди, які
живуть у такому житлі, потребують негайного відселення. Ще один
соціальний фактор – постійне зростання цін на житло.
- Окрім львів’ян, які би хотіли придбати помешкання у
багатоповерхівках, є частина людей, які хотіли би жити за містом у
приватних будинках. Чи розробляються плани побудови поблизу Львова
котеджних містечок?
- Справді, наша комісія розглядала варіант такої комплексної забудови
за європейським взірцем. Тобто є компанії, які готові взяти в оренду
300-500 га земельної ділянки і будувати там котеджі. До речі, уже
зголосилася одна німецька фірма, яка прийшла на наш ринок і
запропонувала побудувати на певній території котеджі із газобетонного
будівельного матеріалу. Цікаво, що вартість такого житла буде дешевшою,
ніж у багатоповерхівках. Виходить максимально 450-500 доларів за
квадратний метр.
- Будівництво такого котеджного містечка – це плани на найближчі роки?
- Наразі ця фірма зіштовхнулася з певними проблемами на місцевому
рівні, тобто з проблемою території, на якій вони хочуть будуватися.
Німці хочуть суцільну територію, а їм пропонують шматки землі, бо десь
не можна, десь не хочуть. На сьогодні такі дискусії є, але наразі це
питання лише на розгляді. Зараз обговорюється можливість побудови
такого котеджного містечка на 56 га землі, яка розташована біля
“Гранд-Резорту” на об’їзному кільці.
- Ви думаєте, галичани відмовляться від традиційних цегляних будинків?
- У мене теж були щодо цього сумніви. Але мені відповіли, що для молоді
та людей, які були на Заході, такий варіант буде прийнятним. Остаточно
на це питання дасть відповідь час.
- Пане депутате, а як ваша депутатська діяльність кореспондує з тим, що
ви пройшли до обласної ради за списками партії “Пора”? Тобто чи
потрібна партійна ідеологія для вирішення депутатами господарських
проблем області?
- По-перше, депутатська діяльність торкається не лише господаських
проблем, а й соціальних. І тут ідеологічна складова є очевидною.
По-друге – у вирішенні і господарських проблем опосоредковано присутня
світоглядна позиція депутата. Тобто та позиція, яка й визначає його
належність до тої чи іншої партії. Щоб далеко не ходити за прикладами –
візьмемо проблему теплопостачання, якої торкалися, коли говорили про
Лисинецький масив. Ідеологія, яка зараз домінує в суспільстві, – це
колективна відповідальність за оплату цієї послуги. Ця ідеологія
залишилась у спадок від радянських часів, у ній все перевернуто з ніг
на голову. Не держава для громадянина, а громадяни для держави. Зараз,
до речі, за такою ж ідеологією діє нинішній уряд, коли своєю постановою
“прив’язує” виплату субвенцій місцевим громадам, а значить, і кожному
члену цих громад, до рівня проплат населенням за газ. Нас заганяють у
кругову поруку – замість того, щоб створити умови, в яких кожен
мешканець відповідав би сам за себе. Це по-перше. І по-друге, треба,
щоб кожен житель мав можливість вибору. В даному випадку – вибору
джерела теплопостачання. Забезпечити цю свободу вибору – це завдання
влади. Погоджуюся, що це нелегко. Але наша партія, і тут я повертаюся
до ідеології, переконана, що свобода – це фундаментальне право кожної
людини. Забезпечення цієї свободи у кожному конкретному випадку
призведе в кінцевому результаті до цілком нової якості суспільства
вільних громадян.
- Все ж, вертаючись до питаня партійних виборів: за рік часу вже,
мабуть, можна говорити про оцінку пропорційної системи виборів до
місцевих рад. Чи колективна – партійна – відповідальність перед
виборцями виявилась дієвішою за персональну відповідальність
депутата-мажоритарника?
- Нова система вплинула на роботу швидше негативно, ніж позитивно.
Раніше мешканці мали свого депутата і знали, до кого можуть звернутися
в разі потреби. Крім того, після виборів за списками з’ясувалося, що
близько 80 відсотків депутатів обласної ради – це жителі Львова.
Питання: чи їх цікавлять райони області, чи їх цікавлять проблеми
області в цілому?
- Тобто зараз депутати не працюють з виборцями?
- Якщо це відбувається, то лише за ініціативи самих депутатів. Особисто
я часто їжджу в Жовківський район, бо водночас очолюю осередок “Пори” у
Жовківському районі. Я через місцевих депутатів отримую інформацію про
те, що відбувається в цьому районі, допомагаю вирішувати проблеми. Мушу
сказати, що активність жителів району є дуже високою.
Високий замок
|