Під час пам’ятного вечора запрошені згадували добрі вчинки Ростислава Братуня, читали його твори (серед них – уривки поеми про Львів «Зачарований трамвай»), а також виконували пісні на його тексти. А заступник голови Львівської облради Левко Захарчишин озвучив пропозицію до Львівської міської ради – поставити у Львові пам’ятник Ростиславу Братуню та назвати його іменем вулицю.

«У Львові безліч вулиць, названих іменами людей, які не мають жодного стосунку до Львова, як, приміром, вулиця Вашингтона. А вулиці Ростислава Братуня немає, попри те, що він дуже багато зробив для Львова. Я звернуся із проханням до мерії, до Андрія Садового, щоб у Львові поставили пам’ятник Ростиславу Братуню та назвали його іменем вулицю», – сказав Левко Захарчишин, а зал зустрів його слова щирими аплодисментами.

Окрім цього, Захарчишин також запропонував «на пам’ять молодим видати збірник львівських романсів, автором текстів до яких є Ростислав Братунь».

Видатний український поет Ростислав Братунь народився 7 січня 1927 року в місті Любомль на Волині. В 1950 році закінчив Львівський університет. До 1979 року очолював Львівську організацію спілки письменників. Його дружина Неоніла Братунь є донькою поета-партизана Миколи Шпака (його пам'яті присвячена пісня Івасюка "Юнацька балада").

Ростислав Андрійович — автор поетичних збірок "Вересень" (1949), "Пісня про волю" (1953), "Вогонь" (1956), "Я син України" (1958), "Буйноцвіт" (1964), "Ватра" (1966), "Перехрестя" (1969), "Вітрила моєї долі" (1971), "Грані віку", "Одержимість" (1976), "Цвіт жоржин" та ін. Також він написав кілька книжок, статей, памфлетів: "Крапка без "і"" (1959), "Людина розправляє крила" (1961), "Слово гніву" (1975). Братунь є автором лібрето опери "Зарево" (1975). Нагороджений орденами Дружби народів та "Знак Пошани".

ЗІК