- Що спонукало міську раду винести спеціальну ухвалу про громадські колегії?

- Співпрацю громадськості та міської влади можна уявити у вигляді вулиці з двостороннім рухом. Нині він відбувається без правил і доволі хаотично. До того ж місцева влада майже не рухається назустріч громадськості, а якщо й робить це, то вибірково, коли їй це вигідно.

Запропонований нами проект ухвали міськради в комплексі з проектом положення про громадські колегії повинні зробити цей рух системним, тобто запровадити чіткі правила для його учасників. В ухвалі закладено механізми, які спонукатимуть владу реально співпрацювати та постійно зважати на громадські ініціативи на етапі вироблення місцевих програм і прийняття рішень.

Положення ж чітко регламентує й окреслює принципи роботи та функції громадських колегій, що дозволить громадськості ефективніше розкрити свій потенціал.

- Що маєте на увазі під механізмами співпраці влади та громадськості?
- Згідно з проектом ухвали, влада зобов'язується сприяти громадським колегіям отримувати інформацію, необхідну для вироблення останніми пропозицій із тих чи інших питань. Звернення громадської колегії мають стати обов'язковими для включення до порядку денного засідань постійних комісій, розгляду та прийняття рішень. У разі розбіжностей позицій громадської колегії з позицією постійних комісій чи виконавчих органів ради, представникові громадської колегії мусять надавати змогу довести її позиції шляхом виступу під час розгляду відповідного питання міською радою чи її виконавчими органами, згідно з Регламентом міської ради. Ці моменти, на нашу думку, є обов'язковими. Адже не секрет, що більшість чиновників добровільно не підуть на таку співпрацю, бо спілкування з громадськістю вважають марнуванням часу.

- А які зобов'язання перед владою візьмуть на себе громадські колегії?

- Громадські колегії повинні акумулювати та передати міській раді найкращий досвід діяльності громадських організацій у вирішенні проблем нашого міста. Це їхнє основне завдання й обов'язок. Досягнення цієї мети забезпечують визначенням у положенні про громадські колегії засадничих принципів їхнього функціонування, а саме: системність роботи; галузевість і професійність; формування громадських колегій шляхом зголошення. Ці принципи скеровані на досягнення максимальної ефективності діалогу між громадськістю та владою.

- Поясніть, будь ласка, як усе ж таки функціонуватимуть громадські колегії, в чому їхнє завдання?

- Громадські колегії формуватимуться та працюватимуть за галузевим принципом. Це дасть змогу представникам громадських організацій працювати професійно, відповідно до профілю діяльності організації.

Саме за цим принципом відбуватиметься їхня прив'язка до профільних депутатських комісій. Це забезпечить тіснішу співпрацю між громадськими колегіями, депутатськими комісіями та виконавчими органами, котрі курує відповідна депутатська комісія.

Важливим є принцип формування колегій через делегування громадськими організаціями та їх об'єднаннями, творчими та професійними спілками своїх представників. Такий підхід кардинально відрізняється від формування громадських консультаційне-дорадчих органів при органах виконавчої влади, де керівники цих органів добирають представників громадських організацій, а відтак останні є узалежнені від влади.

Під системністю роботи розуміється те, що засідання громадських колегій проводять регулярно. Це дозволить їх учасникам бути "в курсі" процесу й мати достатньо інформації для ініціювання та напрацювання змін і вдосконалень, здійснювати контроль за імплементацією резолюцій слухань у тексти рішень, які приймають міська рада чи ЇЇ виконавчі органи.

- Чи не підмінятимуть колегії виконком. До того ж уже є такі форми співпраці, як "круглі столи , громадські слухання?

- Щодо виконкому. На Мій погляд, функціонально він виконує роль виконавчого органу місцевого самоврядування. Тому моя позиція: виконком слід формувати з міського голови, його заступників і керівників інших виконавчих органів, а не з представників громадськості.

Якщо говорити про громадські слухання, то діяльність колегій значно посилить їхню роль. Адже робота колегій дозволить представникам громадськості ретельніше, якісніше готувати свою позицію до них, а також відстоювати її під час слухань. Пропозиції ж слухань через їх відстоювання громадськими колегіями відображатимуться в ухвалених рішеннях міськради.

- Хто бере участь у підготовці проектів ухвали та положення, які проблеми виникають під час роботи?

-  З ініціативою виступив Львівський центр прав людини, в ініціативну групу зі створення громадських колегій увійшли ІПЦ "Наше право", центр "Громадська ініціатива", Громадський форум Львова, Громадська Мережа "Опора", ЛОБФ "Медицина і право", БО "Твоє право", ГО "Експерт група", Асоціація "Взаємодія" ЛОО "Спілка Української молоді в Україні". Цю ідею підтримують також багато інших громадських організацій, МФ "Відродження". Проекти зараз активно обговорюють громадськість Львова та в депутатських комісіях.

За результатами першого публічного обговорення нашої ініціативи створено робочу групу,  яка доопрацьовує проекти з урахуванням зауважень, висловлених і представниками громадських організацій, і представниками місцевого самоврядування. Одночасно ми організували забір підписів на підтримку нашої ініціативи.

Наразі головна проблема - подолати стереотипи у свідомості і представників громадськості, і представників влади щодо можливої співпраці. Якщо говорити про громадськість, то важливо, щоб її представники усвідомили: колегії в наших умовах - най-' більш ефективний інструмент, який дозволить громадськості донести своє консолідоване Професійне бачення і власні пропозиції до влади адресно та вчасно, тобто на етапі підготовки ти ухвалення останньою рішень, а не після того, як ці рішення вже прийнято та стають незворотними. Влада ж повинна нарешті зрозуміти, що конфліктів із громадою можна уникнути, створивши максимально широкі можливості для залучення її до вироблення важливих рішень.

- Чи аналізували, який конкретно позитивний вплив матиме діяльність колегій на життя громади нашого міста?

- Ми сподіваємося, що прийняття ухвали та положення про громадські колегії, з одного боку, стимулює та підсилить діяльність громадськості у Львові: Адже вона тим самим отримає сигнал від влади про готовність до співпраці. З іншого боку, це дає надію на те, що міська влада буде більш відкритою до сприйняття ініціатив і досвіду, які накопичили громадські організації.

Наведу приклади. Свого часу міська влада Львова перейняла саме з практики громадських організацій ідею розміщення документації адміністративний послуг в інтернеті, що зробило її доступною для громадян. І нині на сайті міськради кожен може ознайомитися з нею. А от коли міська рада вже цього року готувала конкурс проектів для громадських організацій, то, на жаль, із певних причин не скористалася їхнім значним досвідом в організації та проведенні таких конкурсів. Як результат, сам конкурс значно запізнився, положення про його проведення виписано нечітко, допущено багато технічних помилок. Усе це, як розумієте, ускладнило громадським організаціям можливість якісно підготуватися до участі в конкурсі.

Важливим наслідком діяльності громадських колегій також повинно стати знання більшості конфліктних ситуацій у стосунках між владою та громадськістю, які виникають через те, що, громадськість отримує інформацію про дії чи рішення влади після того, як їх уже вчинено чи прийнято. Наприклад, пригадайте конфлікт навколо реконструкції площі Ринок. Його реально можна було б уникнути, якби .громадськість залучили до обговорення проекту реконструкції на етапі його підготовки. Але цього не зробили. Переконаний* що діяльність громадських колегій сприятиме налагодженню конструктивної співпраці між владою та громадськістю, а останнє тільки позитивно позначиться на кліматі всієї громади.

Розмовляла Анна Кушнарьова, Львівська газета