Львівська обласна організація Громадянської партії "Пора"

- Петре Богдановичу, яких наслідків зазнає Львів від «ручного» управління бюджетною сферою?
- Серед останніх змін до бюджету, які нам пропонували, є наповнення статутних фондів комунальних підприємств. Наприклад, 5 мільйонів гривень планували виділити установі, що займається санітарним очищенням міста. Чиновники чомусь раптом вирішили купити спеціалізовану техніку, хоча минулого року планували ліквідувати це підприємство.
Так, понад мільйон гривень команда Садового пропонувала вкласти у вирішення проблем смітника «Збиранка». Але, з огляду на незавершений конкурс на рекультивацію, питання коштів відпало. Все робиться поспіхом. Такі речі потрібно планувати не за тиждень чи місяць, а за півроку. Ніхто не заперечує проти добрих намірів мера, але все потрібно детальніше вивчати.
- Чому найбільше суперечок між депутатами та мером точиться довкола видатків на комунальну сферу, зокрема реконструкцію котелень?
- Розглядаючи на останній сесії зміни до бюджету, запропоновані виконавчими органами, депутати не підтримали видатки (8,5 мільйона гривень) на купівлю котельні «Кінескоп» та 4,5 мільйона гривень на капітальний ремонт магістральної тепломережі ТЦЦ-2. Причина такого рішення — досі не розроблено стратегію розвитку теплового господарства Львова. Проблема із котельнею «Кінескопу» виникає не вперше. У 2002 році її продали. Зі зміною керівника «Львівтеплоенерго» виникло питання щодо її повернення. Понад сім років Сихів обходився без цієї котельні. Хоча немає нічого негативного в тому, аби нарощувати потужності котелень, та вирішувати таке питання у переддень опалювального сезону (мовляв, давайте вже, бо інакше Сихів залишиться без тепла) — нонсенс.
Така ж проблема з реконструкцією теплотраси ТЕЦ-2. Коли депутати розглядали бюджет розвитку на 2007 рік, то всі розуміли, що є неїзольована теплотраса. Але чомусь ніхто не згадував про це раніше — подумали лише перед опалювальним сезоном.
- Яка ситуація із наповненням бюджету розвитку?
-У Львові є чутки, що вчителям не виплачують зарплату. Це, мабуть, зловживання окремих директорів або бухгалтерів райвно. Адже у бюджеті є кошти на зарплати, оскільки загальний бюджет перевиконують на 108 відсотків.
Із бюджетом розвитку міста | склалася специфічна ситуація ще на етапі його затвердження. Ми пропонували вносити об'єкти, які у майбутньому можуть приносити прибутки. Оскільки наша фракція («Пора», — М.Д.) не становить більшість у міськраді, вирішили майже половину коштів бюджету розвитку витрачати на проїдання. Розумію, що потрібно ремонтувати теплотраси й дороги, але ці роботи треба проводити за рахунок загального фонду, а не | з фонду розвитку.
Формування бюджету розвитку повинно складатися із | двох складових: доходів від продажу та кредитних ресурсів. Отож після дебатів бюджет розвитку поділили на три частини: перша — продаж майна, друга — облігації на 50 мільйонів гривень, третя — або додатковий продаж майна, або облігації. У результаті ми отримали дивну ситуацію — об'єкти поділено за принципом джерел фінансування. Це призвело до інших несподіваних наслідків. Спочатку в нас не було облігацій, яких повинні фінансувати за цією графою, потім у нас І не було доходів від продажу, а | з'явилися облігації. Тому кошти | дуже довго простоювали, виконавчий комітет змушений був класти їх на депозит. Наразі через це ми маємо багато об'єктів, щодо яких не відбулися тендери. Є й чимало таких, де провели тендер, але фінансування не почали вчасно. Наприклад, починати взимку ремонт доріг — нереально. Скажімо, у бюджеті розвитку закладено близько 20 мільйонів гривень на ремонт вулиці Городоцької, який не профінансували минулого року. Відтак на кожній сесії ми перекидаємо об'єкти, що фінансуються по облігаціях, на фінансування від продажу землі й назад. Є об'єкти, які вже п'ять разів перекидали на різні статті доходів.
Ми як ліберали вважаємо, що бюджет потрібно формувати з невеликим дефіцитом, щоби змусити чиновників шукати нові джерела його наповнення й мінімізувати видатки.

Марія Доротич

Україна і час 18.10.07 №42(278)