На минулому засіданні Львівської міської ради серед питань, розгляд яких відклали, опинився й проект ухвали "Про впорядкування перевезень пасажирів автомобільним транспортом загального користування у м. Львові". Оскільки транспортна проблема нині в місті, без перебільшення, є найгострішою, торкається інтересів усіх мешканців і потребує негайного системного розв'язання, ми вирішили з'ясувати в її розробників - депутатів Львівської міської ради Петра Соболя й Івана Кардаша - про що саме йдеться в ухвалі та чому її винесення від клали.

- Що стимулювало вас узятися за підготовку ухвали "Про впорядкування перевезень пасажирів автомобільним транспортом загального користування ум. Львові"?

П. С.: Оскільки ми, автори цієї ухвали, також є активними учасниками дорожнього руху, то не можемо не помічати, що питання його впорядкування назріло вже давно й гостро. Найбільше обурення викликає нехтування з боку усіх учасників руху безпекою, наприклад, висадка та посадка пасажирів "маршруток" відбувається в будь-яких місцях, а також "корки", на 90% породжені хаотичним рухом тих-таки "маршруток", які зупиняються, де й коли заманеться.

Ми вирішили з'ясувати, в чому суть проблеми та що можна зробити для її вирішення. Звичайно, в місті необхідно будувати нові дороги. Але це тривалий процес. Тому насамперед нам не обійтися без наведення порядку на наявних автошляхах. У проекті ухвали, яку підготували, пропонуємо декілька кроків для впорядкування пасажирських перевезень. Їх можна зробити вже сьогодні, вони не потребують великих фінансових затрат, а лише бажання влади й усіх учасників транспортного руху. Водночас ці пропозиції можна розглядати як обов'язкову частину системних змін, які так чи інакше, але обов'язково відбудуться в організації системи руху транспорту у Львові, адже важливим мотивом до їх озвучення стала ідея приведення автомобільних пасажирських перевезень у Львові у відповідність до чинного законодавства, інструкцій Мінтрансу та європейських стандартів.

- Ви стверджуєте, що в місті система пасажирських перевезень автотранспортом не відповідає вимогам чинного законодавства. У чому це проявляється?

І. К.: Сьогодні у Львові пасажирські автомобільні перевезення здійснюють лише маршрутні таксі. Інших видів автомобільного пасажирського транспорту майже немає. Згідно із законодавством, маршрутні таксі мають право на існування як додатковий вид пасажирських автоперевезень. Перевезення пасажирів у режимі маршрутного таксі запроваджують тоді, коли на певних маршрутах пасажирів уже обслуговують автобуси, які працюють у звичайному режимі, тобто проводять посадку та висадку пасажирів у відведених і чітко фіксованих місцях (на зупинках) та їздять за графіком, а також автобуси, які працюють в експрес-ре-жимі, тобто зупиняються на фіксованих зупинках, але не на всіх.

- Пропонуєте в ухвалі повернути у Львові звичайний режим руху автобусів як різновиду громадського транспорту?

П. С.: Саме так. Частину "маршруток" варто перевести у звичайний режим роботи. Адже, згідно із законом, маршрутні таксі - це категорія додаткового транспорту. Такий перехід повинен відбуватися еволюційним шляхом, потрібно поступово зменшувати кількість маршрутних таксі, переводити частину їх у роботу в звичайному й експрес-режимі, за яких на маршрутах чітко визначено зупинки та графіки руху.

Відтак є потреба скласти нову схему зупинок, яка враховувала б нормативи безпеки руху, а також вписувалася в архітектурний ландшафт нашого міста. Це мають бути сучасні павільйони. У принципі, в місті вже є зразки доволі якісних павільйонів на зупинках. Уночі їх освітлюють рекламоносії. На них підтримують порядок і чистоту. Ми ж пропонуємо, щоб ці зупинки обладнали громадськими туалетами. Це обов'язкова й достатньо зручна деталь, особливо коли доводиться чекати на автобус півгодини й довше.

-  Скільки часу потребує розроблення нової схеми зупинок у Львові?

П. С.: Департамент архітектури і містобудування, який буде це робити, стверджує, що в змозі впоратися до 1 березня, тобто протягом трьох місяців. Щодо облаштування зупинок, то це робитимуть за кошти інвестора - компанії, яка захоче розмістити рекламу в цьому місці. Вона ж і доглядатиме зупинки.

- Упорядкування пасажирських перевезень шляхом запровадження системи звичайного руху та чітко визначених зупинок для автомобільного громадського транспорту — це єдина пропозиція, яка є в проекті ухвали?

І. К.: Це важлива, але не єдина пропозиція. Уже давно у практиці великих міст під час побудови та реконструкції доріг упроваджують спеціальну смугу для громадського транспорту. Нею можуть рухатися машини "швидкої допомоги", пожежні. У Львові ж сьогодні безліч випадків, коли "швидка" не встигає вчасно доїхати до хворого. Тому пропонуємо, на тих вулицях, де можливий рух трьома смугами в один бік, наприклад, на проспекті Свободи, виділити смугу для спеціального транспорту, відповідно, із забороною заїжджати на неї іншим видам транспорту. До речі, УЄФА вимагатиме, щоб такі спецсмуги були в містах, де передбачають проведення матчів Євро-2012.

І ще одна нерозв'язана проблема, яку пропонуємо вирішити в нашій ухвалі. Необхідно створити приміські автостанції на кожному напрямку на виїзді з міста. Нині у Львові залишилося лише три приміські автостанції: на Стрийській, Липинського та залізничному вокзалі. Саме тому більшість приміських автобусі в вимушено заїжджають у центральну частину міста, створюючи додаткове навантаження на його транспортну систему. Ця проблема має й інший бік. Водії, згідно із законом, мають право на відпочинок «а кінцевих зупинках маршруту, втім для цього не створено відповідних умов. Не облаштувавши кінцеві зупинки, ми тим самим порушуємо закон та соціальні права водіїв і пасажирів.

З огляду на це, в ухвалі є доручення управлінню земельних ресурсів запропонувати земельні ділянки під автостанції. Йдеться про городоцький, бібрський, яворівський і золочівський напрямки. Яворівський може бути в Рясне-2, де реально знайти землю, бібрський  - кінець Зеленої, золочівський - напевно, територія 28-го авторемонтного заводу, городоцький - у районі торгового центру МЕТРО. Тоді приміський транспорт довозитиме пасажирів до автостанцій, де можна пересісти в міській автотранспорт.

- Чи проходила ця ухвала громадське обговорення, адже зміни, які ви пропонуєте, торкаються інтересів і перевізників, і пасажирів?

П. С.: Ця ухвала не є регуляторним актом, отже, вона не повинна обов'язково проходити процедуру громадських слухань. Це, по суті, набір доручень виконавчим органам, які, в ідеалі, мали б самі сформулювати та виконати. На жаль, можливо, з огляду на свою зайнятість, львівські чиновники досі не ініціювали системного підходу до вирішення проблеми. Ми ж просто перебрали ініціативу й винесли ці проблеми нагору, а також запропонували шляхи їх вирішення.

- Але чи можете спрогнозувати, як перевізники зреагують на вашу пропозицію перевести "маршрутки" у звичайний режим роботи?

І. К.: Сподіваюся, що й перевізники, і влада усвідомлюють, що необхідні зміни. Між ними має відбуватися діалог не лише стосовно питання підвищення тарифів на пасажирські автоперевезення, а й щодо всього спектра проблем.

Переведення маршрутних таксі у звичайний режим роьори не вимагає від перевізників купівлі нових, великогабаритних автобусів. Це обов'язково станеться, але згодом, і продиктують це умови економічної конкуренції. А на практиці перехід на роботу в режимі звичайних рейсів означатиме тільки зміну статусу автобусів, які вже обслуговують маршрути у Львові. До того ж, ми не говоримо про тотальну одночасну заміну. Наприклад, у частини перевізників наступного року закінчується ліцензія на низку маршрутів. Міська влада цілком може запропонувати їм із наступного року працювати на тих самих маршрутах, однак у звичайному або експрес-режимі.

-  Ви вважаєте, що перевізникам буде економічно вигідно працювати в звичайному чи експрес-режимі? Якщо так, то чому сьогодні ніхто так не працює?

П. С.: Зрозуміло, що перевізникам це не вигідно. Проте ніхто не забороняє міській владі своїм рішенням підвищити ціну для автотранспорту, наприклад, до 1 грн. 25 коп., тобто до ціни квитка, встановленої нині на проїзд у "маршрутках". Тоді, відповідно, вартість проїзду в експресі становитиме, орієнтовно, 2 грн., а в "маршрутці", які в цій системі відіграють роль додаткового, а не основного пасажирського транспорту, - 3 чи 5 грн. Пасажир зможе вибирати, чим і з яким комфортом і швидкістю йому їздити.

Є ще один економічний стимул для перевізників. Відповідно до закону, міська рада не має права дотувати перевезення пасажирів на маршрутних таксі. Пільговики мають право проїзду тільки у звичайних рейсових автобусах. Отже, якщо перевізники працюватимуть у звичайному режимі, вони зможуть розраховувати на часткове покриття своїх видатків у частині перевезення пільгових категорій населення з міського бюджету.

- Чому запропоновану ухвалу зняли з порядку денного минулої сесії?

П. С.: Не всі члени профільної депутатської комісії інженерного господарства встигли ознайомитися з нею. Сподіваємося, що ухвалу таки розглянуть на найближчому засіданні міськради.

Розмовляв Петро Вільчинський, Львівська газета