Чим викликана необхідність прийняття нового положення про переведення житлового фонду в нежитловий?

З одного боку, бажанням захистити права мешканців тих житлових будинків, в яких частина приміщень переобладнується під підприємницьку діяльність. З іншого - необхідністю створення сприятливих умов розвитку для підприємницької діяльності у нашому місті.

До цього часу, на Вашу думку, права мешканців у цьому питанні були захищені недостатньо?

Саме так. І внаслідок цього часто виникають конфлікти між мешканцями та підприємцями, в які, як правило, також буває втягнута міська влада. Адже саме вона видає підприємцям дозволи на започаткування бізнесу в цьому житловому будинку. Нерідко такі конфлікти доводиться вирішувати у суді. Є випадки, коли мешканцям вдається відстояти свої права і добитися закриття вже працюючого в їхньому будинку офісу чи торгової точки. Рішення судів, винесені на користь мешканців, ще більше заганяють конфлікт «у глухий кут», бо у такій ситуації підприємцю лишається апелювати тільки до міської ради, яка видала йому дозволи.

Щоб уникнути подібних конфліктів у майбутньому і захистити права мешканців, у проекті нового положення пропонується запровадити важливе обмеження на переведення приміщення з житлового в нежитловий фонд: підприємцю обов’язково необхідно буде отримати згоду власників суміжних квартир на це. Такої вимоги у діючому положенні немає.

Що Ви маєте на увазі під суміжними квартирами? Адже сусідами підприємця в цьому будинку будуть всі інші його мешканці?

Новим положенням ми запроваджуємо погодження з сусідами, квартири яких знаходяться «стінка в стінку» з приміщенням, в якому планують проводити реконструкцію для того, щоб займатися підприємницькою діяльністю.

Підозрюю, що не всі підприємці, на відміну від мешканців, будуть в захваті від цього нововведення, адже добитися згоди від мешканців будинку на реконструкцію – насправді, це складне завдання для них.

Це дійсно так, але ця вимога є справедливою і вигідною не лише для мешканців, але й для самого підприємця. Адже це дає можливість ще на початках підприємцю знайти спільну мову з сусідами, що гарантує уникнення конфліктів в подальшому. Ну, а якщо мешканці проти його появи у своєму будинку, то напевно буде краще, коли він дізнається про це на початках, тобто до моменту, коли він ще не вклав гроші у покупку та переобладнання цього помешкання. 

Тоді які саме вимоги нового положення стимулюють розвиток підприємництва?

Ми  вважаємо, що до цього часу процедура отримання дозволу на переведення приміщення з житлового в нежитловий фонд та його реконструкцію з метою започаткування підприємницької діяльності була дуже складною, потребувала величезну кількість попередніх погоджень, була затягнута у часі, а отже реально стримувала розвиток підприємництва. І цю ситуацію необхідно вже сьогодні змінити хоча б з огляду на прогнозоване збільшення підприємницьких об’єктів в капітальних будівлях внаслідок реорганізації МАФів у Львові.

Тому ми пропонуємо значно спростити саму процедуру отримання дозволів влади за рахунок виключення з неї попередніх погоджень, чіткого визначення переліку документів, які підприємець повинен здати, а також за рахунок того, що виконком тепер буде приймати одне, а не два рішення, яким одночасно буде даватися згода на переведення приміщення з житлового в нежитловий фонд і на його реконструкцію. При цьому ми врахували роз’яснення Держкомпідприємництва, відповідно до якого, житлове приміщення можна використовувати для підприємницької діяльності у випадку відсутності реконструкції, отож в такому випадку його не обов’язково переводити в нежитловий фонд. Підприємці ж реально звертаються  у органи місцевого самоврядування з проханням перевести житлове приміщення в нежитловий фонд тоді, коли їх діяльність обов’язково передбачає його реконструкцію і зміну призначення використання. 

Важливим також є те, що підприємець, відповідно до нового положення, одразу ж отримує не просто дозвіл на використання житлового приміщення як нежитлового, як це було раніше, а дозвіл на його переведення з житлового в нежитловий фонд. Адже на підставі першого документу він отримував в БТІ свідоцтво, в якому значилося «квартира-перукарня», «квартира-магазин». А тепер він зможе отримати в БТІ свідоцтво, в якому чітко буде зазначено, що приміщення, яким він володіє, є  «перукарня» чи «магазин».

Чи нове положення допоможе підприємцям скоротити в часі процедуру отримання дозволів на переведення  житлового в нежитловий фонд? 

Безумовно це так. Сподіваюся, що всі ці процедури погодження у органах місцевого самоврядування, після того, як підприємець зареєстрував факт подачі документів у «єдиному вікні», будуть тривати не більше 30 днів, тобто стільки часу, скільки передбачено положенням.

Сьогодні ж реально, внаслідок причин як об’єктивного, так і суб’єктивного характеру, у Львові склалася ситуація, що від моменту подачі документів до прийняття рішення виконкомом про реконструкцію приміщення може пройти до півроку часу. А якщо до цього додати ще час, який витрачає підприємець на те, щоб зібрати необхідні документи і погодити їх на рівні районних адміністрацій та міжвідомчих комісій, то процедури переведення приміщення з житлового у нежитловий фонд і започаткуванню у ньому підприємницької діяльності реально забирають до року часу. Що, на мій погляд, є неприпустимим, адже реально стримує розвиток підприємництва у нашому місті.

Чому прийняття ухвали було відкладено на останній сесії міськради? Що закидають Вам, як розробнику цієї ухвали, опоненти?

Є декілька факторів, з огляду на які, ми передбачаємо, що даний проект ухвали, який в принципі спрощує отримання дозволів на підприємницьку діяльність, буде наштовхуватися на спротив при його прийнятті.

Нововведенням чинять опір перш за все представники районних адміністрацій, які, відповідно до нового положення, будуть позбавлені можливості видавати погоджувальні документи, тобто впливати на процес. 

Якщо ж говорити про депутатський корпус, то нам сьогодні закидають те, що «Пора» раніше виступала ініціатором того, щоб забрати більшу частину функцій, особливо, які стосуються видачі дозволів, у виконкому. І це дійсно так. Ми від цього не відхрещуємося. Це потрібно робити, бо виконком – колегіальний орган, а отже тут відсутня персональна відповідальність за прийняття рішень. Тому виконавчий комітет в перспективі повинен бути позбавлений непритаманних йому функцій. Але треба бути реалістами. І в ситуації, коли чиновники не виконують функцій, які були покладені на них внаслідок реорганізації системи управління міськрадою, на наш погляд, варто вернутися до старого механізму, дія якого вже апробована і який працює. При цьому це не є повтор пройденого, а нова модель, яка відповідає вимогам сучасного моменту.    

Прес-служба ЛМО ГП "Пора"