Про те, чому виникла потреба внести зміни в це положення і які саме, а також чому його ухвала наштовхується на спротив - у розмові з одним з авторів положення, депутатом Львівської міської ради, членом фракції ГП "ПОРА" Петром Соболем.

- Що спричинило необхідність ухвалити нове положення про переведення житлового фонду в нежитловий?- З одного боку, бажання захистити права мешканців тих житлових будинків, у яких частину приміщень переобладнують під підприємницьку діяльність. З іншого -необхідність створення сприятливих умов розвитку для підприємницької діяльності в нашому місті.

- Дотепер, на вашу думку, права мешканців у цьому сенсі не були достатньо захищені?

- Саме так. Тому часто виникають конфлікти між мешканцями та підприємцями, в які, як правило, втягнуто й міську владу. Адже саме вона видає дозволи на започаткування бізнесу в певному житловому будинку. Нерідко такі конфлікти доводиться вирішувати в суді. Є випадки, коли мешканцям вдається відстояти свої права й домогтися закриття офісу чи торгової точки в їхньому будинку. Однак рішення судів на користь мешканців ще більше заганяє конфлікт "у глухий кут", бо в такому разі підприємцеві залишається апелювати лише до міської ради, яка видала йому дозволи.

Щоб уникнути подібних конфліктів у майбутньому й захистити права мешканців, у проекті нового положення пропонуємо запровадити важливе обмеження на переведення приміщення з житлового-в нежитловий фонд: підприємець повинен отримати згоду на це власників суміжних квартир. Такої вимоги в чинному положенні немає.

- Що маєте на увазі під суміжними квартирами? Адже сусідами підприємця в цьому будинку будуть усі його мешканці.

- Новим положенням ми запроваджуємо погодження з сусідами, квартири яких розміщені "стінка в стінку" з приміщенням, у якому планують робити реконструкцію, щоб займатися підприємницькою діяльністю.

- Підозрюю, що не всі підприємці, на відміну від мешканців, будуть у захопленні від нововведення, адже отримати згоду на реконструкцію від мешканців будинку -складне завдання для них...

-  Це правда, але вимога є справедливою й вигідною не тільки для мешканців, а й для самого підприємця. Адже це дає змогу ще на початках знайти спільну мову з сусідами, що гарантує уникнення конфліктів. Якщо мешканці проти його появи у своєму будинку, то, напевне, краще, щоб він дізнався про це відразу, тобто до того, як вкладе гроші в покупку й переобладнання помешкання.

- Тоді які вимоги нового положення стимулюватимуть розвиток підприємництва?

- Вважаємо, що донині процедура отримання дозволу на переведення приміщення з житлового в нежитловий фонд та його реконструкцію з метою започаткування підприємницької діяльності була дуже складною, потребувала великої кількості попередніх погоджень, а також багато часу, що реально стримувало розвиток підприємництва. Цю ситуацію необхідно сьогодні змінити хоча б з огляду на прогнозоване збільшення підприємницьких об'єктів у капітальних будівлях унаслідок реорганізації МАФів у Львові. Тому пропонуємо значно спростити процедуру отримання дозволів влади через скасування попередніх погоджень, чітке визначення переліку документів, які підприємець повинен здати. Також пропонуємо, щоб виконком ухвалював одне, а не два, рішення, яким даватимуть згоду й на переведення приміщення з житлового в нежитловий фонд, і на його реконструкцію. Водночас ми врахували роз'яснення Держкомпідприємництва, відповідно до якого житлове приміщення можна використовувати для підприємницької діяльності в разі відсутності реконструкції, отож тоді необов'язково переводити його в нежитловий фонд. Підприємці ж звертаються в органи місцевого самоврядування з проханням перевести житлове приміщення в нежитловий фонд тоді, коли їхня діяльність передбачає його реконструкцію та зміну призначення.

Важливо також, щоб підприємець, відповідно до нового положення, відразу отримував не просто дозвіл на використання житлового приміщення як нежитлового, як це було раніше, а дозвіл на його переведення з житлового в нежитловий фонд. Адже на підставі першого документа він отримував у БТІ свідоцтво, в якому зазначали "квартира-перукарня", "квартира-магазин". А тепер зможе отримати в БТІ свідоцтво, в якому чітко буде вказано, що приміщення, яким він володіє, -"перукарня" чи "магазин"

- Згідно з новим положенням, процедура отримання дозволів на переведення з житлового в нежитловий фонд забиратиме менше часу?

Безумовно. Сподіваюся, всі процедури погодження в органах місцевого самоврядування після реєстрації факту подачі документів у "єдиному вікні" триватимуть не більш ніж 30 днів. Стільки передбачено в положенні.
Нині, внаслідок причин і об'єктивного, і суб'єктивного характеру, у Львові склалася ситуація, що від подачі документів до того, як виконком ухвалить рішення про реконструкцію приміщення може минути й півроку. А якщо до цього додати ще час, який підприємець витрачає, щоб зібрати необхідні документи й погодити їх на рівні районних адміністрацій і міжвідомчих комісій, то процедури переведення приміщення з житлового в нежитловий фонд та започаткування в ньому підприємницької діяльності потребують і року. Що, на мій погляд, неприпустимо, адже стримує розвиток підприємництва в нашому місті.

- Чому ухвалу перенесли на останню сесію міськради? Що опоненти закидають вам як розробнику нового положення?

- Є декілька чинників, через які, на мій погляд, цей проект ухвали  наштовхуватиметься на спротив.

Нововведенням чинять опір передусім представники районних адміністрацій, яких, відповідно до нового положення, позбавлять змоги видавати погоджувальні документи, тобто впливати на процес.

Якщо говорити про депутатський корпус, то нам закидають: "ПОРА" раніше виступала ініціатором, щоб позбавити виконком більшої частини функцій, особливо які стосуються видачі дозволів. Це справді так. Не заперечуємо. Потрібно зробити це, бо виконком - колегіальний орган, а отже, тут немає персональної відповідальності за ухвалення рішень. Однак треба бути реалістами. Якщо чиновники не виконують функцій, які міськрада поклала на них унаслідок реорганізації системи управління, то варто, на наш погляд, повернутися до старого механізму, дія якого вже апробована і який працює. Проте це не повторення пройденого, а нова модель, яка відповідає вимогам сучасності.
Розмовляв Петро Вільчинський

Львівська газета   12.12.07  №226(296)