На сьогоднішній сесії Львівської міськради міські обранці розглядатимуть проект бюджету Львова на 2008 рік. Цьогорічний бюджет не має суттєвих відмінностей від попереднього щодо джерел надходжень, хоч і збільшився на 30% – із 770 млн. грн. до 988 млн. грн. Але зростання відбулося лише завдяки збільшенню мінімальної зарплати, а не внаслідок зміни підходу до формування бюджету з боку держави.

– Яким буде цьогорічний державний бюджет із погляду місцевого самоврядування?

– Наразі державний бюджет на 2008 рік з точки зору місцевого самоврядування особливо нічим не відрізняється. Перелік закріплених податків не змінився, залишається на тому самому рівні, що й раніше. Стосовно субвенцій і дотацій, то теоретично ми можемо претендувати на субвенції для придбання електротранспорту – якщо, звичайно, десь у Турківському чи іншому районі не надумають відкрити тролейбусний або трамвайний маршрут. Також сподіваємося на дотації на соціально-економічний розвиток, на заходи з енергозбереження та з передачі житлового фонду. Щодо решти: місто як розраховувало тільки на свої можливості, так житиме й далі. Думати, що з ухваленням державного бюджету щось зміниться для регіонів, поки що не варто. Хоча, можливо, зі змінами до бюджету, які заплановано затвердити наприкінці лютого – на початку березня, буде відображено більш позитивне ставлення до органів місцевого самоврядування, ніж у попередні роки.

– Тобто прерогативи регіонам не надали?

– Жодних прерогатив. Єдине, що закріплено для Львова, – 30 млн. грн. на відновлення історичної спадщини. Це єдиний рядок видатків, запланований у державному бюджеті, який випросив міський голова на Львів. Порівняно з попередніми роками, це суттєва сума, оскільки торік виділили тільки 8 млн. грн., хоча до святкування 750-річчя виділили більш ніж 100 млн. грн. Водночас, зважаючи на сумний стан історичної спадщини в місті, особливо архітектури, ці кошти не є значними. Ймовірно, і 30 млрд. грн. було б замало на відновлення історичної спадщини.

– Чи відображена в цьогорічному державному бюджеті підготовка до Євро-2012?

– Наразі в державному бюджеті не відображено жодних цифр, жодних пріоритетів щодо підготовки до Євро-2012. Можливо, їх відобразять у змінах – якимись цільовими субвенціями, дотаціями. Але тієї ідеології, яку проповідували (йдеться про зміну закріплених за містами доходів і податків) у бюджеті на 2008 рік не відображено. Тобто за міським бюджетом на сьогодні надалі залишається прибутковий податок із громадян, податок із доходів фізичних осіб у розмірі 75%, плата за державну реєстрацію, плата за торговий патент, єдиний податок у розмірі 43%, надходження з адміністрацій, державне мито, плата за видачу ліцензій і кошти, що їх передають із державного бюджету до місцевого. Це, в принципі, ті податки, які й були закріплені за нами. Нині їх чітко розписано на зарплати, енергоносії, медичні установи, тобто зайвої копійки немає.

– Який розмір загального фонду міського бюджету на 2008 рік?

– Попередньо він розрахований у розмірі 988 млн. грн., що на 30% більше за виконання минулорічного загального фонду бюджету, який становив 770 млн. грн.

– Завдяки чому передбачено таке збільшення бюджету?

Бюджет збільшується внаслідок зростання заробітної плати, що тягне за собою також зростання податку на доходи фізичних осіб. Щодо другого кошику доходів місцевого бюджету – так званих власних доходів, серед яких податок на прибуток від комунальних підприємств, земельний податок, оренда землі, місцеві податки і збори, плата за оренду майна тощо, – то тут теж передбачаємо певне зростання. Якщо торік сума сягнула 104 млн. грн., то цього року плануємо зібрати місцевих податків і зборів близько
180 млн. грн.

– Розкажіть, будь ласка, про прерогативи загального фонду бюджету на цей рік.

– Загальний фонд – це фонд, із якого виплачують заробітну плату, оплачують енергоносії, харчування в навчальних закладах, у лікарнях. Цьогоріч, як і в попередні роки, держава не передбачила в загальному фонді видатків на додаткові потреби. Максимально, що ми хочемо зробити цього й наступного року, – вивести середню заробітну плату в освіті та медицині на рівень середньої зарплати в економіці. Наприклад, медсестри нині отримують зарплату близько 700 грн., і це за середньої заробітної плати у Львові 1200 грн. Враховуючи це, 2008-го передбачають зростання мінімальної зарплати, а також перехід на тарифну сітку, особливо це стосується педагогічного персоналу. В підсумку освіта отримає, порівняно з 2007 роком, на 40-50% більше коштів. Хочемо передбачити й забезпечення 50% преміювання від посадового окладу.

– Чи були дискусійні питання під час підготовки проекту бюджету міста, які, можливо, обговорюватимуть на сесії?

– Найбільш дискусійні питання – це витрати на утримання апарату державного управління, тобто оплату роботи всіх чиновників, які обслуговують Львів. У проекті бюджету на це передбачено
91 млн. грн., а торік сума становила 68 млн. грн. Звичайно, вона зросла внаслідок збільшення мінімальної зарплати, проте дискусії точилися також щодо забезпечення капітальних видатків державного управління і їхніх поточних витрат. Чи є доцільність закуповувати меблі та комп’ютери для державного управління? Якому саме управлінню потрібно збільшити суми, а якому – ні? Стосовно решти суперечливих питань, то точилися дискусії щодо переліку заходів, які проводять управління культури, спорту, соціального захисту. Проте це були дрібні зауваження.

– Як оцінюєте проект держбюджету та його наслідки для бюджету міста?

– Проект склали впродовж однієї ночі. Тобто говорити про фаховість цього документа  доволі важко. Він є таким, яким є. Цьогорічний бюджет підготували на основі бюджету, який готував уряд Януковича. А цей уряд не докладав особливих зусиль під час його формування, просто переписав бюджет 2007 року з певними коригуваннями. Практично там навіть не передбачено коригування на енергоносії. Не варто забувати, що з 1 січня ми отримуємо їх за новими цінами, а в бюджеті закладено ціни на газ на рівні 2007 року. Проте що поробиш… Верховна Рада вимагає впродовж вихідних, із 30 грудня по 10 січня, ухвалити місцеві бюджети. Усі очікують, що майбутні зміни до держбюджету більше враховуватимуть інтереси місцевого самоврядування, хоча Кабмін Юлії Тимошенко виступає за централізацію. Можна сподіватися, що будуть державні дотації та субвенції на проведення Євро-2012, на будівництво доріг. А на те, що за містом закріплять нові види податків і це дасть змогу ширше керувати власними фінансами, сподіватися наразі не варто.

– А коли буде сформовано бюджет розвитку міста?

– На четверговій сесії обговорюватимуть лише загальний фонд бюджету Львова. Щодо бюджету розвитку, то його розглядатимуть у розрізі загальної суми доходів, без видатків. Звичайно, є певний перелік видатків, але він поки що не схожий на конкретний реальний список об’єктів, які фінансуватимуть. Тому питання бюджету розвитку розглядатимуть не раніше ніж у лютому. Водночас уже відомо, що розмір бюджету розвитку становитиме 188 млн. грн. Це враховуючи те, що в нас на початок року було 43 млн. грн. залишку коштів: 42 млн. грн. від облігацій і 1 млн. 286 грн. невикористаних коштів. А от 145 млн. грн. плануємо залучити цього року, з них 35 млн. – від продажу землі та майна, 110 млн. грн. – завдяки рішенням міськради, які ухвалять протягом року. У фонд розвитку соціальної інфраструктури плануємо отримати приблизно 45 млн. грн., а також маємо 5 млн. грн. на залишку. Разом це близько 50 млн. грн. А в третій спецфонд на утримання доріг, який формують із податку з власників транспортних засобів, залучимо 21 млн. грн. Окрім цього, на початок року на залишку було майже 9 млн. грн., тобто загалом міська рада матиме на утримання доріг близько 30 млн. грн.

– Що цей бюджет несе для звичайних мешканців?

– Багато мешканців працюють у бюджетній сфері, наприклад, в освіті чи охороні здоров’я. Вони відчують зростання заробітних плат. Відтак можна сподіватися на підвищення якості послуг, які вони надають. А якихось більших змін не буде.

Розмовляла Ірина Залецька, Львівська газета