У Львівській Газеті 11 лютого ц. р. на розгляд громадськості було оприлюднено проект Розпорядження Голови Львівської ОДА "Про порядок надання та умови довгострокового тимчасового користування земельними ділянками лісового фонду". Оскільки хоча б декілька раз на рік опиняюсь у лісі в різних, переважно – відпочинкових потребах, то ж вирішив пригадати деякі навички розгляду та аналізу регуляторних документів. Що відразу впало в око – розробники не вмістили необхідного у таких випадках обґрунтування документу, та аналізу його регуляторного впливу. Здавалось дрібниця, та ні, це обов’язкова і невід’ємна умова оприлюднення, а проекти документів без аналізу регуляторного впливу повинні бути зняті з розгляду. Будемо сподіватись, що розробники допрацюють або іншим чином врахують це упущення. А ми ж спробуємо проаналізувати документ, його структуру, мету та завдання. Зробити це доволі не просто, напевно без вузько лісівничих фахівців не обійтись. Та й важко непідготовленій людині сприйняти на слух хоча б такі слова як "довготривале тимчасове використання". Але не це головний недолік.

Навіть власне Розпорядження, яка має за задумом розробника містити лише 4 пункти, викликає не менше запитань. Перше, що не важко зауважити, персональний склад комісії, яку створить Голова ОДА і яка фактично вирішуватиме "тому дати, тому дати, а тому пальчика відірвати" залишився за текстом, як і згадуваний, але не оприлюднений, додаток 1. Але від складу комісії, включення або ні до її складу незалежних фахівців, представників самоврядування та громадськості залежить багато. Якщо ж це будуть представники виконавчої влади, то далі ми побачимо, як все хитро задумано. Щодо затвердженого Порядку, то це без сумніву додаток 2 (про це ні слова в тексті Розпорядження. А ще напрошується додаток 3 із зразком Типового договору та формами усіх інших необхідних документів. Цікаво, що майбутнє Розпорядження встановлює контроль, але не зрозуміло – хто буде його виконавцем, на яку конкретну службу, кабінет, посадову особу покладено обов'язки адмініструвати весь паперово-організаційний потік? Мова йде не зібрання філателістів чи нумізматів, документ торкається серйозних господарських відносин, а ціна питання може бути у декілька сотень тисяч портретів президентів однієї великої країни.. Ну і вже чисто бюрократична пересторога: перш ніж запроваджувати новий Порядок, а тим більше – "рекомендувати постійним лісокористувачам і власникам лісів привести у відповідність…раніше укладені угоди", треба спершу відмінити попередній порядок та документи які його встановлювали. В загальній частині зауважень ще одне канцелярсько-бюрократичне, але таке важливе, коли справа доходить до суперечок а ще гірше – судів: усі пункти і абзаци слід нумерувати з використанням рубрика тора. Важко буде посилатись на цілі абзаци, в яких відсутня нумерація. Для прикладу в розділі 3 Порядку після п. 7 аж вісім абзаців подано без будь якої нумерації. І вже без будь якого сумніву з документу слід забрати декларативні гасла або законні вимоги типу "раціонально використовувати лісові ділянки". Це правило документотворення – існуючі норми Закону повторювати чи дублювати не треба. Це без того прописано в Лісовому Кодексі і є встановлена відповідальність.
Тепер придивимось власне до самого Порядку. Коли вчитаєшся уважно, питань постає все більше і більше. Хоча логічно Положення починається з тлумачення термінів, але декілька питань й до термінів і визначень (Загальні положення) не оминути. Чи доречно усі види "довгострокового тимчасового користування" лісових ділянок підводити під єдиний порядок? Одне діло: освітньо-виховні цілі, інше діло – мисливство, а ще зовсім інше – відпочинкові бази та елітарні будинки для вибраних. Питаєте про що ми – поїдьте по Закарпаттю та навіть Львівщині – ви віднайдете такі осередки режимності і закритості, що й ракетним базам не снились. Очевидно, що відведення території лісу комусь у довготермінове не основне використання, це не питання лише головного лісокористувача, або обласної державної адміністрації. Там і люди, й кабінети міняються, а об’єкти, зароджені непродуманими рішеннями можуть суттєво обмежити права громад, громадян та навіть основних лісокористувачів. Тому вже в частині визначання термінів слід чутко сказати, що є окремі алгоритми виділення земель лісового фонду для лісів а) держаної власності; б) комунальної власності; в) приватної власності; г) лісів із спеціальним режимом використання. В основі цих алгоритмів має бути: відкритий публічний характер обговорення пропозицій, експертиза, погодження із зацікавленими сторонами та місцевим самоврядуванням, визначення сервітутних та інших прав місцевого населення та інших громадян, проведення конкурсу, встановлення контрольних параметрів та відповідальності, формування схеми контролю і відстеження. Очевидно що Порядок пробує приховати те, без чого не обійтись – договору оренди (суборенди) земельних ділянок лісового фонду.

Розділ 2 проекту Порядку встановлює права та обов’язки тимчасових лісокористувачів. Ви не знайдете тут жодного права місцевих жителів, навіть таких простих як безперешкодно відвідувати ліс, здійснювати збір дикоростучих грибів, ягід тощо атс. Права, які навіть у найгірші часи пани не забирали у простолюдей. А ось право на ведення "господарської діяльності" (вже й забули про "культурно-оздоровчу, спортивну чи освітньо-виховну та інші ширмові діяльності" – одразу видно, для чого все насправді робиться!!!) урочисто закріпили в п. 1. Для твердості дали право за погодженням "зводити тимчасові будівлі і споруди". Хоче ките подивитись що це може бути, поїдьте під Київ, чи не всі ліси відгородженні від "простого народу" саме "тимчасовими" плотами висотою у 3 і більше метри. Ще більш цікаво, що у п. 5 спливає "плата за використання лісових ресурсів", хоча про це ніде ні слова. Тому постає питання – таке лісокористування платне чи безкоштовне. Якщо платне – то цьому питанню, поряду визначення плати за довгострокове використання земельних ділянок лісового фонду, має буи присвячено окремий розділ і чітка методика.

Розділ 3, який мав би встановити само новий Порядок, насправді такого порядку не встановлює. В же в першому абзаці (теж не нумерованому) зацікавленим особам пропонується звернутись в "обласну державну адміністрацію". А в який відділ, в який кабінет, до якої службової особи. Чи є обов’язок реєстрації таких звернень, чи вони розглядаються в загальному порядку? Для чого тоді комісія, науку створює ОДА. Чи є потреба одразу подавати весь перелік документів? Видається, що на першому етапі зацікавлені особи повинні погодити свої наміри з основним лісокористувачем або власником (у випаду приватного лісу). Адже незгода основного лісокористувача може бути нездоланною перешкодою, і для чого тоді комісія і усі ці інвестиційні наміри та погодження?

Якщо основний лісокористувач (або приватний власник лісу) не заперечують проти довготермінового тимчасового використання земельних ділянок лісового фонду, тоді віяло погоджень повинно поширитись на: а) органи місцевого самоврядування; б) органи виконавчої (спочатку район, потім область) влади; в) органи дозвільної системи. І лише на завершальному етапі, коли вдасться сформувати конкурсну ситуацію можна підключати якусь комісію.

Але як на моє розуміння ролі та значення місцевого самоврядування, особливого статусу лісів у життя галицьких селян пункти розділу 3, які стверджують що "негативне рішення органу місцевого самоврядування або негативний висновок РДА не є підставою для відмови претендентам в наданні в тимчасове користування земельної ділянки лісового фонду". Так цинічно ще ніхто не писав! Ось справжній намір – відбити в цих місцевих людей право на землю, та закріплене виняткове право місцевого самоврядування на вирішення земельних питань. Тут би повинні зірватись Асоціація міст і сіл, сільські громади. І тому щиро і відверто прошу усіх, кому доля селян і села не байдужа – не дайте згоди на це!

Ще раз і ще раз перечитую проект Розпорядження. Вдумайтесь – відмова місцевого самоврядування – не підстава щоб не виділити земельну ділянку, відмова навіть державного органу – РДА теж "не указ", а ось не зрозуміла і ніде більше в документі не описана "Інвестиційна програма" "може бути підставою відмови". Вчитайтесь уважно – "може бути", а "може й не бути", а вирішує хто, та ні не в Кривому, Бібрці чи Шпиколосах, а чиновник у Львові. Що для того треба щоб службовець вирішив позитивно – думаю що 90% читачів цих рядків відгадають, що для цього треба зробити. І не треба до тих галасливих і спітнілих селюків їхати, їхні сесії слухати, щось пояснювати, теж мені панство сільське чи містечкове.
Одне питання хочу задати собі, скільки депутатів місцевих рад, а особливо – обласної, читали цей проект Розпорядження? Чи виникали у них якісь запитання? Друге питання, ще більш відверте: чи відважились його погодити у місцевому представництві Держкомпідприємництва?

На завершення, як належиться - висновок. На основі аналізу змісту, структури, оформлення та способу подачі тексту, дослідження механізмів дії та можливих впливів на підприємницьке середовище вважаю запропонований на розгляд громадськості проект Розпорядження Голови ОДА "Про порядок надання та умови довгострокового тимчасового користування земельними ділянками лісового фонду" таким, що а) не відповідає засадам державної регуляторної політики; б) грубо порушує права сільського населення області; в) порушує права місцевого самоврядування; г) створює умови для корупції. На основі цього прошу припинити розгляд цього проекту і відхилити його як неприйнятний. При оприлюднення інших нормативних регуляторних актів прошу їх розробників дотримуватись усіх вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Юрій Губені, професор, член Громадянської партії "Пора".